-
1 round
1. n1) куляthis earthly round — поет. Земля
2) небозвід3) коло, круг4) окружність; кільце5) коловий рух; кругообіг; круговорот6) обхід7) військ. перевірка вартових8) прогулянка, поїздка9) ряд; цикл; серія12) кусок, шматокround of bread — окраєць, шматок хліба
14) танок15) (the round) кругла скульптура16) чергова порція спиртного17) військ. постріл; патрон18) снаряд19) гірн. комплект шпурівhonour round — спорт. коло пошани
2. adj1) круглий; кулястий; сферичнийas round as a ball — круглий, як куля
round hand (text) — а) круглий почерк; б) друк. рондо
round arch — архт. напівкругла арка
2) повний, пухлий3) круговий, коловийround game — гра в карти, коли кожний грає за себе
round trip — амер. поїздка в обидва кінці
4) приблизний; неточний, орієнтовний7) швидкий, енергійний (про рух)8) приємний, нетерпкий (про вино)9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)10) прямий, щирий, відвертий11) різкий, грубуватий12) м'який; низький; бархатистий (про голос)13) плавний, гладенький (про стиль)14) наповнений (про вітрила)15) нерозтятий (про рибу)16) фюн. лабіалізований (про звук)round flight — ав. політ з поверненням на базу
round robin — а) прохання, на якому підписи розташовані по колу; б) спорт. змагання за круговою системою; в) безпосадочний політ з поверненням на аеродром вильоту
round shot — військ., іст. сферичне ядро
3. adv1) навколо, по колуdon't come across, come round — не йдіть прямо, обійдіть навколо
2) по3) в радіусі4) знову5) весь, цілий6) близько, недалеко7) орієнтовно, близько8) різко, відвертоround about — а) усюди, навколо; поруч; б) назад, у зворотному напрямі; в) в обхід
round and round — усюди, з усіх боків
all round, right round — кругом, навколо
taken all round — у цілому, загалом
to bring smb. round — привести когось до пам'яті
to come round — а) опритомніти; б) видужати
to sleep the clock round — проспати цілу добу; проспати 12 годин
to show smb. round — показати комусь усе визначне (варте уваги)
to order carriage round — розпорядитися, щоб екіпаж подали до під'їзду
4. prep1) навколо, навкруги2) коло, біля3) по4) на5) заround about — навколо, кругом
5. v2) округляти (число)3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)4) завершувати, закінчувати5) обгинати, обходити кругом6) підрізати вуха (собаці)7) повертати (ся)8) обдурити, обманути9) фон. лабіалізувати (звук)round into — а) розвиватися, перетворюватися на; б) закінчуватися, завершуватися (чимсь)
round off — а) закругляти, округляти; б) закінчувати, завершувати
round on — а) сварити; нападати, накидатися; б) доносити
round out — а) заокруглювати, робити круглим; б) заокруглюватися, ставати круглим; в) повнішати
round up — а) зганяти (худобу); б) обкладати, оточувати (звіра); в) зганяти в одно місце; проводити облаву
* * *I [raund] n1) куля; небо2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)3) коло, кільце4) круговий рух; кругообіг; круговорот5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів6) прогулянка, поїздка7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)8) коло, група ( людей)9) = round dance10) ( the round) кругла скульптура11) огузок, кострець13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)14) вiйcьк. постріл; патрон16) кругла сходинка ( драбини)17) peaкт. снаряд18) гipн. комплект шпурівII [raund] a1) круглий; кулястий, сферичнийround hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо
round shoulders /back/ — сутулість
2) повний, пухлий, з округлими формами3) круговий4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніжa round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)
5) швидкий, енергійний (про рух, темп)6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)7) приємний, нетерпкий ( про вино)8) вільний, легкий, гладкий, плавний9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)10) прямий, відвертий; щирий; різкий11) гpaм. лабіалізований ( про звук)12) наповнений ( про вітрило)13) потрошений, розчинений ( про рибу)III [raund] adv1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколоto go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-
to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)
to deal round — здавати ( карти); поширення чого-небудь серед групи осіб; передається дієслівним префіксом роз-
hand the papers round — роздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами
come round — ідіть навкруги, в обхід
a
(long) way round — кружний шлях2) указує на знаходження поруч, по сусідству3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксамиall round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по
4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зоруto talk smb round — переконати кого-небудь
5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля9) у сполученніround about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо
IV [raund] vtaken all round — в цілому, загалом
1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)2) завершувати, закінчувати; закруглятися3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)4) обгинати, обходити навколо5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)7) підрізати вуха ( собаці)8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітруV [raund] prep1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по
2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біляsomewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по
3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музеюto go round the house — оглянути /обійти/ будинок
4) указує на вимір обсягу, окружності в6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля7) з приводу8) у сполученніVI [raund] vround about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно
apx. говорити таємничим шепотом -
2 about
1. adv1) навкруги, довкола, навколо, кругом, скрізь; в різних місцяхto look about — оглянутися, обдивитися навкруги
2) неподалік, поблизу, недалеко3) приблизно, близько, майжеyou are about right — ви, мабуть, маєте рацію
4) у зворотному напряміto face about — обернутися, повернутися (назад)
about turn! — військ. кругом!
about face! — амер., військ. кругом!
5) заст. в окружностіabout and about — амер. дуже схоже, однаково
to be about — а) збиратися (щось робити); бути зайнятим чимсь
they were about to go home — вони збиралися йти додому; б) бути присутнім
Mr. Green is not about — пан Грін вийшов
2. prep1) про2) навколо, поблизу3) по4) близько (про час)5) через, за, з приводу, у зв'язку з6) при, з3. v мор.змінювати курс; повертати* * *I a; predicякий рухається, що перебуває в русі; який встав з ліжка; піднятися після хвороби; існуючий, який перебуває в обігу; мop. який змінює курс; що лягає на інший галсII adv1) знаходження у різних місцях усюди, скрізь, у різних місцяхthere is a rumour about — ходить чутка; поблизу неподалік, поблизу, поруч
2) рух у різних напрямках по якій-небудь обмеженій території (по кімнаті, місту, країні) назад, вперед, туди е сюди; передається дієслівними префіксамиto stroll about — прогулюватися; у протилежному напрямку назад; навкруги
about face turn — aмep.; вiйcьк. кругом!
about ship — мop. поворот! ( команда); по колу, по окружності навколо, по колу; накруги
3) приблизність біля, приблизно, майже; без малогоjust about enough — розм. приблизно стільки е потрібно
III prepturn and turn about — по черзі, один за іншим
1) навколо, навкруги; неподалік, поблизу, біля2) туди е сюди, по3) про, відносно, щодоwhat /how/ about... — є як щодо.., є
4) при, з; в -
3 exude
v1) виділяти (піт тощо)2) виділятися (про вологу тощо); проступати крізь пори3) поширювати навколо себе; дихати (злісно тощо)* * *v2) поширювати навколо себе; дихати ( злістю) -
4 move
1. n1) рух; зміна місцяon the move — у русі; на марші; на ходу
to make a move towards smb., smth. — рушити (кинутися) до когось, чогось
2) хід (у грі)3) військ. перекидання, пересування4) вчинок; крок; акція5) переїзд (на іншу квартиру)6) пропозиція2. v1) рухати, пересувати, переміщати2) рухатися, пересуватися, перемішатися3) ворушити; рухати4) ворушитисяdon't move! — стій!, ні з місця!
5) робити хід, ходити (у грі)6) діяти, вживати заходів; приводити в рух7) маніпулювати; управляти8) розвиватися (про події)9) іти, просуватися11) хвилювати, зворушуватиto move smb. deeply — глибоко схвилювати когось
12) бути спонукуваним13) спонукати, примушуватиto move smb. to do smth. — спонукати когось робити щось
14) доводити (до певного стану)to move smb. to anger — розсердити когось
15) вносити (пропозицію); робити заяву16) клопотатися, прохати17) примушувати діяти18) продавати19) продаватися, мати попитmove about — а) переходити, переїжджати з місця на місце; б) переносити, перевозити, переставляти з місця на місце
move aside — а) відсуватися, відходити вбік; відхилятися; б) відсувати
move away — а) від'їжджати; б) відсуватися; в) відсувати
move back — а) відходити, відсуватися, подаватися назад; б) відсувати, переставляти назад
move down — а) опускатися, спускатися; б) опускати, спускати
move forward — рухатися (просуватися) уперед
move in — а) в'їжджати (у квартиру); б) входити, заходити (у зал); в) всувати
move off — а) іти геть; відходити; від'їжджати
the train is moving off — поїзд відходить; б) відсувати
move on — іти далі, продовжувати рух
move on! — проходьте!, не затримуйтеся!
move over — відсунутися, відсторонитися
move round — а) обертатися, повертатися назад; б) обертатися (навколо себе); в) крутити, обертати
move up — а) підсунутися; б) підсунути; в) просунути
to move heaven and earth — зробити все можливе, докласти усіх зусиль
* * *I [muːv] n1) рух; зміна положення, місця; вiйcьк. перекидання; пересування; перевезення, транспортування ( продукції в межах підприємств)3) переїзд (на іншу квартиру, в інше місце)4) вчинок; крок; акція5) рідко пропозиціяII [muːv] v1) рухати, пересувати, переміщати; рухатися; пересуватися, переміщатися2) ворушити3) робити хід, ходити ( у грі)5) тex. маніпулювати, управляти ( важелями)6) переїжджати, переселятися ( на нову квартиру); перевозити, переселяти7) діяти, вживати заходів8) розвиватися ( про події); іти, посуватися ( про справи)9) бувати, обертатися (у певному колі, товаристві)10) зачіпати, хвилювати11) бути спонукуваним, відчувати внутрішнє спонукання; спонукувати, змушувати12) доводити ( до якого-небудь стану)13) вносити (пропозицію, резолюцію); робити заяву; (звич. for) клопотатися14) мeд. змусити діяти ( кишечник); фiзioл. діяти ( про кишечник)15) кoм. продавати; продаватися, мати попит -
5 him
1. nчоловік2. pron pers. (непрямий відмінок від he)1) його, йому2) (замість he) розм. вінthat's him — ось він; це він
3) себе, собі, собою, -сяhe looked about him — він оглянувся, він подивився навколо себе
* * *[him][im]( скорочена форма)1) від he II 1, 22) ( замість he) він3) звор. зaйм.-ся, -сь, себе, собі, собою4) вкaз.; зaйм. той ( хто)5) iм. чоловік -
6 rally the opposition
( around oneself) збирати опозицію ( навколо себе) -
7 exude
v2) поширювати навколо себе; дихати ( злістю) -
8 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
9 turn
I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
10 не
1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.* * *I част.нене дали́ — не да́ли
не уходи́ — не йди
рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а
сон не в сон — сон не [в] сон
не будь э́того — коли́ б (якби) не це
не бо́лее, как — не більш, як
не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му
не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні
IIне могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися
(отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го
не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що
не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким
не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го
не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го
IIIне к че́му, не для че́го — см. что I 1)
( нет) диал. ні -
11 walk
1. n1) ходьба2) прогулянка пішкиto go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку
3) крокat a walk! — військ. кроком!
4) ходаto know smb. by his walk — упізнавати когось за ходою
5) місце для прогулянок6) стежка, доріжка, алея7) тротуар8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)9) обхід дільниці (листоношею)11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія13) міжряддя14) процесія15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини16) парк; громадський сад17) спорт. спортивна ходьба2. v1) ходити; іти (пішки)shall we go by car or walk? — ми поїдемо (на машині) чи підемо (пішки)?
2) гуляти, прогулюватися; походжати4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою
5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки6) доходитися7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором8) патрулювати вулиці9) блукати10) з'являтися (про привид)11) розм. змагатися в ходьбі12) марширувати; проходити урочистим маршем13) військ. здійснювати марш пішки14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати15) поет. поводитися, жити16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів18) мор. ходити по шпилюwalk about — прогулюватися, походжати
walk around — блукати, бродити; ходити околясом
walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти
walk back — прийти назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати
walk backward(s) — відступати; задкувати
walk down — спускатися, сходити
walk in — входити, заходити
please walk in — будь ласка, заходьте
walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти
walk out — виходити; розм. страйкувати; вийти на знак протесту (з організації тощо); демонстративно залишити (збори тощо); ушитися
walk over — перейти, переступити; обійти; пройти наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третирувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати
walk round — розм. легко перемогти, перевершити, побити (когось)
to walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the ties — розм. іти по шпалах
* * *I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
12 walk
I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
13 існування
I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto - існую) - одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І." вживалося звичайно для позначення зовнішнього, речового буття, яке, на відміну від сутності речі, осягається не мисленням, а через досвід С. холастика вбачала в дуалізмі сутності та І. корінну роздвоєність і неповноцінність універсуму, що "знімається" лише на рівні Бога, волі Бога. Радикально розійшлися в інтерпретації І. в XVII - XVIII ст. емпіризм і раціоналізм. Якщо перший (Локк, Г'юм) визнавав реальність одиничних фактів, які виступають єдиним джерелом будь-якого знання (чуттєвий досвід), то представники раціоналізму (Декарт, Спіноза, Фіхте) виходили із тотожності мислення і буття: І. трактується як дещо розумне, раціональне. Ляйбніц і Кант здійснили спробу опосередкувати обидві точки зору. Перший розрізняв істини розуму і істини факту, що має місце лише на рівні людського розуму і "знімається" в розумі божественному. Кант визнавав онтологічне значення речі-у-собі (яка непізнавана), проте акт пізнання, на його думку, відбувається на перехресті категоріальних схем розсудку і того матеріалу, що постачається для їх наповнення чуттєвістю. Поворотом до принципово нового бачення І. є його потрактування К'єркегором. На противагу гегелівському панлогізму, його підхід заснований на розумінні І. як людського буття, що осягається не через конструкції розуму, а безпосередньо. І. - одиничне, особистісне, кінечне, неповторне - розкривається через специфічну екзистенційну діалектику, взаємозв'язок естетичного, етичного і релігійного, де кожен із цих феноменів набуває відповідного змісту не в своїй самосутності, а як момент неповторної індивідуальної долі. Поняття І. належить до визначальних у філософії екзистенціалізму, що обумовлено тими фундаментальними потрясіннями, яких зазнало людство в результаті як першої, так і другої світових воєн, а також всеохопною кризою просвітницької ідеології. Екзистенційне мислення розгортається якраз навколо проблеми буття, потрактованого як буття граничне, а всі інші філософські проблеми виявляються похідними від неї. В екзистенціалізмі І. тісно пов'язане із трансцендуванням, постійним прагненням до осягнення справжніх, незнеособлених рівнів людського буття. Так, Гайдеггер інтерпретував І. "як буття - у світі", яке, виступаючи як трансцендентне по відношенню до знеособленого світу повсякденності (Man), є виходом людини до глибинних підвалин свого існування. Релігійний екзистенціалізм в інтерпретації І. робить наголос на такому способі трансцендування, як звернення до Абсолюту, тобто до Бога. У цьому вбачається можливість залучення окремішної людини до істини буття, до цінностей віри, надії, любові, до осягнення нею себе і Бога на рівні категорії "Я - Ти" (Бубер). Залучення людини до Бога стає для неї самозаглибленням, пізнанням людиною самої себе (Сковорода). Франц. атеїстичний екзистенціалізм (Сартр, Камю) при розгляді І. виходять із того, що справжнє І. передбачає визнання свободи іншого як умови своєї власної свободи. Особливо наголошується на значенні індивідуального вибору. За Сартром, "існування передує сутності", тобто, здійснюючи вибір, людина заперечує "ніщоту" світу і витворює сутність для себе (а також і структуру світу, в якому вона існує). Камю пов'язав справжнє існування із безперервним запереченням та абсолютним нонконформізмом.[br]II див. сутність та існування -
14 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
15 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
16 осматриваться
осмотреться1) оглядатися, (з)огля[е]дітися, оглянутися, розглядатися, розгля[е]дітися, розглянутися, озиратися, озирнутися, роззиратися, роззирнутися, обдивлятися, обдивитися, роздивлятися, роздивитися (по чому). Он шёл и всё -вался - він ішов та все оглядався (озирався). -ваться кругом - розглядатися, роззиратися, роздивлятися довкола, навколо. Дайте мне время -реться - дайте мені час розглянутися (роздивитися). Хорошо, что мы во время -лись - добре, що ми завчасу (з)огляділись. Срв. Оглядываться, оглядеться;2) помилитися, обмилитися (не добачивши). Это не он, а вы -релись - це не він, а ви помилились.* * *несов.; сов. - осмотр`еться1) ( смотреть вокруг себя) огляда́тися, огля́нутися и огле́дітися и огля́дітися, озира́тися, озирну́тися, обдивля́тися, обдиви́тися, розгляда́тися, розгля́дітися, роздивля́тися, роздиви́тися; несов. роззира́тися; ( осматривать себя) огляда́ти себе́, огля́нути себе́2) ( знакомиться с окружающей обстановкой) роздивля́тися, роздиви́тися, розгляда́тися, розгля́дітися3) (смотря, ошибаться) помиля́тися [не доба́чивши], помили́тися [недоба́чивши]4) строит. (несов.) огляда́тися -
17 whistle
1. n1) свистto give a whistle — свиснути, дати свисток
2) свисток3) розм. горло, горлянкаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — амер., розм. красуня
as clean (as clear, as dry) as a whistle — першокласний, відмінний
2. v1) свистіти2) свиснути, покликати свистком3) пролітати зі свистом4) свистати на знак схваленняto whistle at a girl — розм. присвиснути від захоплення, побачивши дівчину
6) нашіптувати; таємно викриватиwhistle away — насвистувати; відкидати, не зважати
whistle off — звільнятися (від когось); не рахуватися; ретируватися
whistle up — викликати; підкликати
* * *I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
18 whistle
I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
19 круг
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);5) круг гончарный - круг ганчарський.* * *1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло\круг кровообраще́ния — физиол. ко́ло кровоо́бігу
2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло\круг сы́ра — круг (кружа́ло) си́ру
3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло\круг вопро́сов — ко́ло пита́нь
4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло\круг заня́тий — ко́ло заня́ть
5) (перен.: группа людей, среда) ко́лов кругу́ друзе́й — се́ред (в ото́ченні) дру́зів (при́ятелів), у дру́жньому ко́лі
-
20 нахлёстывать
нахлестать кого, чтоI. нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати кого, що, по чому, нахвиськувати, нахвиськати, шмагати, нашмагати, пірити, напірити, (настёгивать) настьобувати, настьобати, (бичом) набичовувати, набичувати, (о мног.) понахльостувати и т. п. кого, що. [Нахльостав коня (Брацл.). Нахвиськує коні (Київщ.). Твар мені вітром нашмагало (Липовеч.). Добре напірив хлопчину (Київщ.). Підняв пугу з видимим бажанням набичувати коняку (Корол.)]. Нахлёстанный - нахльостаний, нах(а)лястаний, нахвиськаний, нашмаганий, напірений, настьобаний, набичований, понахльостуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) нахльостуватися, бути нахльостуваним, нахльостаним, понахльостуваним и т. п.;2) (возвр. з.) нахльостуватися, нахльостатися, понахльостуватися и (чаще) нахльостувати, нахльостати, понахльостувати себе и т. п.;3) нахлистуватися, нахлистатися, нахлющуватися, нахлющитися, надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нахльостатися, попохльостати (досхочу), (о мног.) понахльостуватися и т. п.; срв. Хлестать.II. Нахлёстывать, нахлеснуть кого, что -1) (петлёй) зашморгувати, зашморгнути кого, що чим, накидати, накинути зашморг на кого, на що. [Зашморгни слупа мотузом й тягни додолу! (Брацл.)];2) (плотн., стол.: отбивать черту шнуром) наводити (відбивати), навести (відбити) пруг на чому;2) (строит.: нарубать перекладину на столбы) надовбувати, надовбати перекладку (поперечку, поперечний брус) на чому;4) (наплескивать) напліскувати, наплеснути, нахлюпувати, нахлюпати, нахлюпнути чого в що. Нахлёснутый - зашморгнутий. -ться -1) (стр. з.) зашморгуватися, бути зашморгуваним, зашморгнутим и т. п.;2) (возвр. з.) зашморгуватися, зашморгнутися. Нитка -нулась на пуговицу - нитка зашморгнулася на ґудзикові (навколо ґудзика). Доска -нулась - на дошці відбився пруг (відбилася лінія).* * *I несов.; сов. - нахлестатьнахльо́стувати, нахльо́стати; настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти, сов. нашмага́тиII несов.; сов. - нахлестн`уть1) (что на кого-что - петлю, верёвку) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморгну́ти (кого-що чим), накида́ти за́шморг, наки́нути за́шморг (на кого-що)2) ( отбивать черту шнуром) строит. наво́дити (-джу, -диш) пруг, навести́ (-веду́, -веде́ш) пруг, відбива́ти [пруг], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [пруг] (на чому)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
обсаджуватися — уюся, уєшся, недок., обсади/тися, саджу/ся, са/дишся, док. 1) чим. Насаджувати рослини навколо свого двору, житла і т. ін. 2) перев. док., розм. Закінчити садіння рослин. 3) рідко. Оточувати себе ким небудь, садовити когось навколо себе. 4)… … Український тлумачний словник
обкладатися — I а/юся, а/єшся, недок., обкла/стися і рідко обікла/стися, обкладу/ся, обкладе/шся, док. 1) Обкладати себе чим небудь. || Розкладати що небудь навколо себе, біля себе у великій кількості. 2) тільки недок. Пас. до обкладати 1 3). II а/юся, а/єшся … Український тлумачний словник
видихати — а/ю, а/єш і рідко види/хувати, ую, уєш, недок., ви/дихати, аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Дихаючи, виштовхувати з легенів повітря, тютюновий дим, алкогольні випари і т. ін. 2) тільки недок., перех., перен. Виділяти, випускати з себе,… … Український тлумачний словник
плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо … Український тлумачний словник
плюватися — плюю/ся, плює/шся; наказ. сп. плю/йся; недок. 1) Те саме, що плювати 1). || Бризкати слиною, говорячи, сміючись і т. ін. || перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе частинки чого небудь. 2) Плювати на … Український тлумачний словник
вихорити — рю, риш і ви/хри/ти, ви/хрю/, ви/хри/ш, недок. 1) перех. і не перех. Крутити що небудь, чим небудь, утворюючи вихор, вихори (див. вихор I 1)). || Крутити швидко чим небудь навколо себе. 2) перех. Крутити голову, схопивши за волосся. 3) неперех.… … Український тлумачний словник
лити — ллю, ллєш, недок. 1) перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку небудь рідину. || перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). || Те саме, що розливати. Лити сльози. 2) неперех. Сильно,… … Український тлумачний словник
обдивлятися — я/юся, я/єшся, недок., обдиви/тися, дивлю/ся, ди/вишся; мн. обди/вляться; док. 1) перех.Уважно розглядати кого , що небудь, з усіх боків; оглядати. || Послідовно розглядати що небудь із певною метою. || Ретельно розглядати що небудь із метою… … Український тлумачний словник
обкручувати — ую, уєш, недок., обкрути/ти, учу/, у/тиш, док., перех. 1) Обвиваючи, обплітаючи, покривати собою яку небудь поверхню. 2) перев. док., перен., розм. Увести в оману; обдурити. || Підкоряючи своєму впливові, схилити до одруження. 3) розм. Одружувати … Український тлумачний словник
обнюхуватися — уюся, уєшся, недок., обню/хатися, аюся, аєшся, док., розм. 1) Обнюхувати один одного (про тварин). 2) перен., жарт. Знайомитися, зав язувати стосунки; освоюватися. 3) Обнюхувати навколо себе, принюхуватися. 4) Довго й багато нюхаючи що небудь,… … Український тлумачний словник
оглядатися — а/юся, а/єшся, недок., огля/нутися, нуся, нешся і розм. огле/дітися, рідко огля/дітися, джуся, дишся, док. 1) Роздивлятися навколо себе. 2) док., тільки огля/нутися. Обертаючись, дивитися назад. 3) на що, перен. Розглядати, оцінювати що небудь у… … Український тлумачний словник